| Illidan1995 | Дата: Суббота, 26.01.2013, 16:22 | Сообщение # 1 |
 Владыка Хаоса
Группа: Администраторы
Сообщений: 385
Статус: Offline
| Як набридло жити,
набридло
муки і знущання ці
терпіти,
ворожість і ненависть
відчувати,
набридло все і кожному
прощати, яка б не була
образа, я
завжди її пробачу, яка б не
була
мука чи знущання, я їх
терпеливо зношу, яка б
ненависть та ворожнеча
не була
б на мині тих кого я знаю,
вони з
часом заспокоюються, я
ніколи
обазу не тримаю, не можу
образу тримати на когось,
особливо на друзів, хоч
вони
мене й розчаровують в
саму
кульмінацію
найважливіших
подій, я все прощаю. Та
мені
чийогось прощення не
треба,
мені воно нідочого.
Просто
хочеться забути все і
зникнути,
зникнути від всіх, забути,
побути
наодинці, не перейматися
тим
що знаю заборонене, бути
на
одинці зі своїми думками,
мріями, книгами, і серцем
своїм.
І хочеться їй сказати:
таких як я
мільйони, та я такий один,
і тебе
так полюбити не зможе
ніхто і
ніщо як я зараз люблю її,
вона
одна, єдина, єдина на весь
всесвіт, єдина така для
мене, та
не моя вона, не знає
напевно
що я її люблю, що за неї
життя
без роздумів віддам, що
зроблю
все можливе щоб вона не
знала
горя, що я не дозволю її
скривдити, що вона мені
дороще за все що я маю,
що її
любити буду вічно, що
вона
єдина у всьому світі окрім
Святої
тройці, що без неї я помру,
що
робити буду все, тіль щоб
вона
була щасливою вічно, хоч
і не зі
мною, та з кимось іншим,
з
щастям та долею своїми, і
хай їх
оминає горе та не щастя. І
я
тільки скажу, прощай...
Рус. версия
Как надоело жить надоело
муки
и издевательства эти
терпеть,
неприязнь и ненависть
чувствовать, надоело все
и
каждому прощать,
которая не
была обида, я всегда ее
прощу,
которая не была мука или
издевательство, я их
терпеливо
переношу, которая
ненависть и
вражда не была бы на
налимы
тех кого я знаю, они со
временем успокаиваются,
никогда обаз не держу, не
могу
образа держать на кого-
то,
особенно друзей, хотя они
меня
разочаровывают в самую
кульминацию важнейших
событий, я прощаю. Но
мне
чьего-то прощения не
надо, мне
оно ни к чему. Просто
хочется
забыть все и исчезнуть,
скрыться
от всех, забыть, побыть
наедине,
не думать о том что знаю
запрещено, быть наедине
со
своими мыслями,
мечтами,
книгами, и сердцем своим.
И хочется ей сказать:
таких как я
миллионы, и я такой один,
и
тебя так полюбить не
сможет
никто и ничто как я сейчас
люблю ее, она одна,
единственная,
единственная на
всю вселенную,
единственная
такая для меня, и не моя
она, не
знает наверняка что я ее
люблю,
что за нее жизнь без
раздумий
отдам, что сделаю все
возможное, чтобы она не
знала
горя, что я не позволю ее
обидеть, что она мне
дороще за
все я, что ее любить буду
вечно
она единственная во всем
мире
кроме Святой троицы, что
без
нее я умру, что делать буду
все,
толь чтобы она была
счастлива
вечно, хотя и не со мной, и
с
кем-то другим, со счастьем
и
судьбой своих и пусть их
обходит горе и не счастье.
И я
только скажу, прощай ...
|
| |
| |
